Душевные


Що за царівна не хоче ніяк прокидатися?
Це ж моє щастя сховалось під ковдру пухку,
Ну ж, моя радосте, раночку час починатися,
Радісний день тебе кличе, у казку свою.
Я поцілунок пошлю тобі з сонячним зайчиком,
А з вітерцем надішлю тобі щире «люблю»,
Доброго ранку, чарівне усміхнене щастячко,
Просто обожнюю дівчинку любу свою.


З добрим ранком, моє сонечко кохане,
Через сотні кілометрів і доріг,
Моя ніжність, як промінчики світання,
Прилетить і пухом скотиться до ніг.
Мій єдиний, хоч в цю мить я і не поряд,
Шлю кохання я із першим промінцем,
Виціловую у мріях очі-зорі,
І чарівно- рідне згадую лице.
Мій рідненький, ти всміхаєшся? – це щастя,
Значить з радістю ти ступиш в новий день,
І повір, усе-усе сьогодні вдасться,
З добрим ранком, моє сонце золоте.


Вже новий день ступає у кімнату,
Він сутінки ховає до кишені,
Хай новий день несе у серце свято,
І радості велику щедру жменю,
Сповзає тихо тепла сонна ковдра,
Лякливий сон сховався під подушку,
В обійми кличе ранок, вмитий сонцем,
Промінчики ласкаві сипле в душу.
Із добрим ранком, посміхнися сонцю,
Хай новий день тебе покличе в казку,
До тебе щастя рветься у віконце,
Не спи, вставай, лови від долі ласку.