Золотавий місяць посмішкою сяє,
Моїми очима дивиться в вікно,
Он моя кохана спатоньки лягає,
Милі оченятка закриває знов.
На добраніч, люба, хай же сон солодкий,
Наче в теплю ковдру загорне тебе,
Моя щира ніжність хай заколихає,
Лагідне дівчатко сонячне моє.
Спи моя кохана, всі забудь тривоги,
Янголи від тебе втому відженуть.
Я ж тобі крізь відстань, щастя яснооке,
Прошепочу тихо: «Я тебе люблю».
Душевные
Я полечу до тебе з вітерцем,
Щоб цілу ніч голубити невпинно,
Я зацілую лагідне лице,
Й вуста такі солодкі і єдині.
Ти тільки сон у серденько пусти,
Я з ним прийти до тебе дуже хочу,
Добраніч, любий, солодко засни,
А я у сні прийду цієї ночі.
Зорями вишиту ковдру несе тобі ніч,
Пензлем медовим вже сон легко водить по віях,
Щире «добраніч» дарую від серця тобі,
Спи, моя казочко, спи, моя радісна мріє.